Як уникнути небезпеки від інфрачервоних обігрівачів у ванній кімнаті Використання інфрачервоного обігрівача у ванній кімнаті здається чудовою ідеєю, але потрібно пам’ятати, що ванні кімнати по суті є приміщеннями з високою вологістю. Вода та електрика – це небезпечна комбінація. Якщо ізоляція на хвилину пошкодиться, може статися коротке замикання чи навіть небезпечний удар електричним струмом. Щоб все було безпечно, потрібно звертати увагу лише на дві речі: захист електропроводки та запобігання проникненню вологи. Вирішення проблеми ізоляції Стандартні кварцові трубки не підходять для використання у вологих умовах. Ми використовуємо спеціальні діелектричні покриття чи закриті корпуси, щоб елементи нагріву ніколи не контактували з корпусом пристрою. Необхідно обирати лампи з високою стійкістю до електричного струму. Чому? Тому що коли конденсат починає капати з зовнішнього корпусу, потрібно бути впевненим, що струм залишається всередині контуру. Також потрібно стежити за струмом витоку. У вологій кімнаті навіть незначна тріщина в ізоляції може призвести до вимкнення пристрою. Ми використовуємо посилені керамічні елементи для запобігання переходу струму на фрейм пристрою. Це дрібниця, але саме вона визначає різницю між теплою ванною кімнатою та вимкненим пристроєм. Затвори та з’єднання (де зазвичай виникають несправності) Більшість несправностей виникає на точках з’єднання. Саме туди проникає пара. Ми використовуємо затвори з класом захисту IP для блокування проникнення пари. Якщо ви самі здійснюєте підключення, краще уникати дешевих клем. Краще використовувати трубки, які мають адгезивне покриття. Це створює надійний бар’єр, який ефективно запобігає проникненню вологи. Крім того, необхідно використовувати пристрій для захисту від струму витоку. Це ваша „захисна мережа“. Пристрій може виявити витік струму за кілька мілісекунд та вимкнути пристрій ще до того, як ви відчуєте будь-які ознаки небезпеки. Баланс тепла та вологи Ось у чому полягає складність. Якщо занадто щільно загерметизувати пристрій, щоб не дозволити воді проникнути всередину, тепло залишиться всередині. Якщо елементи пристрою не зможуть „дихати“, вони перегріються та швидко зламаються. Це своєрідна гра на балансі: потрібен високий клас захисту для безпеки, але також необхідна правильна система вентиляції. Потрібно ретельно спланувати систему охолодження, щоб тепло могло виходити, але пара залишалася ззовні.